MENU
Головна » 2018 » Березень » 27 » Майстер-клас для вчителів інформатики
11:49
Майстер-клас для вчителів інформатики

У рамках предметного тижня Людмила Михайлівна Поставна провела майстер-клас для вчителів інформатики "Культура мовлення". Вчителі мали змогу на конкретних прикладах проаналізувати типові помилки, що їх допускаються багато колег під час уроків, підготовки дидактичних та методичних матеріалів. Матеріали майстер-класу ви можете опрацювати самостійно:

Культура мовлення і мовні норми

Мовлення людини ян представника соціуму загалом чи знавця конкретної професії зокрема тоді можна буде назвати культурним, коли дібрані мовно-виражальні засоби відповідатимуть меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно. А це неможливо без опанування чинних мовних норм.

Сучасна українська мова – мова нормована.

Норма літературної мови - це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

У мовленні важливо дотримуватися таких норм:

• орфоепічних: правильної вимови голосних і приголосних звуків 

 Наприклад:

- тверда вимова шиплячих: чай, чому, Польща (а не чьай, чьому, Польщьа);

- дзвінкі приголосні в кінці слова або складу не оглушуються: гриб, репортаж, любов, раз, лід (а не грип, репорташ, любоф, рас, літ);

- голосний о ніколи не наближається до а : молоко, потреби, дорога (а не малако, патреби, дарога);

- літера щ передає звуки шч: вищий, що (а не висший, шо);

- буквосполучення дж, дз передають злиті звуки: сиджу, кукурудза (а не сижу, кукуруза);

- літера ґ передає звук ґ: обґрунтування, ґатунок (а не обгрунтування, гатунок)…

 • акцентуаційних: правильного наголошування загальновживаної та  термінологічної лексики

 Наголос– це виокремлення одного зі складів слова засобом посилення голосу.

В українській мові наголос вільний, різномісцевий і рухомий, тобто може падати на будь-який склад слова й змінювати своє місце в спільнокореневих словах або у формах одного й того ж слова: збитки збитковий, приймальня – прийми.

Наголос може виступати засобом розрізнення лексичного (семантичного) значення слова: характерний і характерний, прошу і прошу, а також граматичного: сестри і сестри.

Дотримання норм наголошення й вимови є одним із важливих показників культури усного професійного спілкування. Як відомо, в українській літературній мові є чимало слів, у яких мовці порушують усталений літературний наголос, тобто акцентологічні норми.

1. Іменники середнього роду на -ання мають наголос на тому складі, що й неозначена форма дієслова, від якої іменник утворено: читати – читання, навчати – навчання. В окремих словах префікс ви- перетягує на себе наголос: видати – видання, вивчити – вивчання. Ненормативними є наголошення читання, навчання, завдання.

2. У числівниках від одинадцятидо дев’ятнадцятинаголос падає лише на склад на:одинадцять, чотирнадцять, вісімнадцять.

3. У відмінкових формах на названі числівники зберігають наголос на цьому ж складі: одинадцяти, дванадцяти, чотирнадцяти, шістнадцяти, сімнадцяти.

4. У відмінкових формах на -ох, -омнаголос переходить на останній склад: одинадцятьох, чотирнадцятьох, сімнадцятьох та ін., одинадцятьом, дванадцятьом, шістнадцятьом тощо.

5. У складних числівниках на -десят наголос на останньому складі: шістдесят, сімдесят, вісімдесят.

У формах непрямих відмінків цих числівників наголос перетягується на закінчення: п’ятдесяти (п’ятдесятьох), п’ятдесятьма (п’ятдесятьома).

У межах літературної норми існують варіанти. Деякі слова української мови мають подвійне наголошення:

доповíдáч

пóмúлка

паропровíднúй

повíтря′ний

нáклáд

 

прýжнúй

рóкú

 

корúстувáч

корúстувáння

щíлúна

óгрíх

пíдмýрoк

допомíжнúй

кахля′нúй

зáголóвок

 

зимóвúй

кóлéдж

Для сучасної української мови характерною є суперечність між намаганням зберегти залежність похідного слова від вихідного.

  Ознайомтеся з наведеними нижче похідними прикметниками, що втратили акцентну залежність від вихідного слова:

пуск– пусковúй

áркуш – аркушéвий

шрифт– шрифтовúй

спирт – спиртовúй

бíржа – біржовúй

збут – збутовúй

нитка– нитковúй

чéрга– черговúй

текст– текстовúй

прибýток – прибуткóвий

Акцентну залежність від вихідного слова зберегли такі похідні прикметники:

каталóг– каталóговий

ліфт – лíфтовий

фíрма – фíрмовий

експéрт – експéртний

герб – гéрбовий

рúнок – рúнковий

штамп– штáмповий

файл – фáйловий

відсóток– відсóтковий

циліндр – цилíндровий

7. Більшість трискладових слів з компонентом -метр, що є назвами вимірювальних приладів, мають наголос на передостанньому складі: спідóметр, фотóметр, дозúметр, газóметр, барóметр (але: гравімéтр).

8. Складні слова з першим компонентом, утвореним від власного імені, мають наголос на останньому складі: ватмéтр, вольтмéтр, оммéтр.

9. Терміни з компонентами -метрія, -графія належать до моделей, у яких нормативним є наголошення першого складу другого компонента складного іменника: електромéтрія, електрогрáфія, спектромéтрія, спектрогрáфія.

10. У назвах мір з компонентом -метр наголошується останній склад: мілімéтр, кіломéтр, сантимéтр, децимéтр.

   11. Складні іменники з компонентом -граф, що називають особу за фахом, мають   наголос на передостанньому складі: типóграф, топóграф (але: калігрáф).

12. У складних іменниках з компонентом -граф, що є назвами приладів, апаратів, слід наголошувати передостанній склад: аерóграф, спектрóграф, томóграф (але: полігрáф, телегрáф, радіотелегрáф).

13. Назви осіб певного фаху мають ненаголошений компонент -лог: токсикóлог, геоморфóлог, графóлог, планетóлог, кліматóлог.

14. Компонент -лог наголошується в таких складних словах: каталóг, монолóг, полілóг.

Слово прошу вживається з двома наголосами: прошуу значенні «звертаюся з проханням, клопочу»; прошу – у значенні «запрошую, будь ласка».

В українській мові є іменники вигода (родовий множини вигід)зі значенням «користь» і вигода (родовий множини вигод)означає «зручність». У відмінкових формах цих іменників та у словах, утворених від них, наголос зберігається на тому самому складі: вигода – вигоди – вигодою; вигідний «корисний» – вигідність – вигідністю; вигода – вигоди – вигодою; вигідний «зручний» – вигідність – вигідністю.

Наголошення багатьох слів української мови відрізняється від наголошення їх лексичних відповідників у російській мові:

пóказ

бéсіда

кільцéвий

тяговúй

руслó

суднó

рукóпис

грáфлений

малúй

ламкúй

сорокóвий

рóзмах

кóлесо

задúмлення

 

 

 

 

зáмазка

заробíток

 

 

 

 

різкúй

тонкúй

 

 

 

 

стóляр

рúфлення

 

 

 

 

 

новúй, фáховий, вúпадок, одинáдцять, рукóпис, машинóпис, перéпис, книжкú, шляхú, ненáвисть, серéдина, новúй, близькúй, чотирнáдцять, текстовúй, мáбýть, зáвжди, літóпис, бáйдýже, вúпадок, ідéмо, пíдуть, рáзом, прúятель, показ,óлень…

 

 

 

 

• орфографічних: правильного написання слів та їхніх частин;

лексичних: правильного використання слів відповідно до Їхнього лексичного значення, їх сполучувальних властивостей

 наприклад:

Неправильно:                           Правильно:

Терміново подзвонити      терміново зателефонувати

Завдати удару                     нанести удар

Приймати участь               брати участь

Дав вірну відповідь           дав правильну відповідь

Перевертати сторінки       перегортати сторінки

Давати запитання              ставити запитання

Піднести квіти                    вручити квіти

Крупні підприємства                великі підприємства

Виключна мужність                 виняткова мужність

Виняткове  право                    виключне право

Вищестоящі органи                вищі органи

Дякуючи допомозі                    завдяки допомозі

На таке здібний                      на таке здатний

• фразеологічних: правильного трактування значення фразеологізмів та їх доречного вживання;

• морфологічних: правил утворення граматичних форм різних частин мови( ступенів порівняння, відмінкових закінчень, вживання кличного відмінка в іменниках і т. п.)

Хворіти грипом (Хворіти на грип)

Жити по проспекту Перемоги (Жити на проспекті Перемоги)

Дні стали більш коротшими (Дні стали більш короткими)

Зробити по всіх правилах (Зробити за всіма правилами)

По власному бажанню (За власним бажанням)

Вибачте мене (Вибачте мені)

синтаксичних: дотримання порядку слів у реченні, узгодження його складових частин

 Наприклад,

у сучасній українській мові обмежено вживаються активні дієприкметники теперішнього часу, які під час перекладу з інших мов, зокрема з російської, заміню­ються прикметниками або іменниками.

інформуючий - той, що інформує; слідуючий - наступний, подальший, такий; знеболюючий (засіб) - знеболювальний; завідуючий (кафедрою) - завідувач; оточуюче (середовище) - довкілля, навколишнє; зростаюча (інфляція) - наростальна інфляція; лікуючі (властивості) - лікувальні.

 На особливу увагу заслуговують прийменникові конст­рукції, поширені насамперед у діловому мовленні. Порушен­ням норми вважається вживання прийменника по, оскільки в українській мові є чимало прийменників, які є вдалими замінниками.

 Правильно:                       Неправильно:

  1. згідно з наказом              згідно наказу
  2. відповідно до інструкції  у відповідності з інструкцією
  3. проректор з наукової роботи проректор по науковій роботі
  4. лекція з математики      лекція по математиці
  5. повідомити факсом        повідомити по факсу
  6. робота за сумісництвом робота по сумісництву
  7. після розгляду заяви        по розгляді заяви
  8. незважаючи на це           не дивлячись на це
  9. деякою мірою                  в деякій мірі
  10. завод, що виробляє        завод по виробництву
  11. залежно від                     в залежності від
  12. на замовлення                     по замовленню
  13. за формою                           по формі
  14. за допомогою                      при допомозі
  15. за наявності,                       при наявності
  16. тому що,                              оскільки. так як
  17. деякою мірою                       в деякій мірі

• пунктуаційних: правильного вживання розділових знаків у простому і складному реченні;

• стилістичних: правил використання мовних засобів відповідно до обраного стилю

(напр., велика кількість, а не величезна кількість – у науковому стилі; у зв’язку з тим, що, а не бо…в офіційно-діловому стилі)

Неправильно:                               Правильно:

залишилося лише                       залишилося тільки

вільна вакансія                           вакансія

пам’ятний сувенір                     сувенір

моя автобіографія                   моя біографія,

захисний імунітет                    імунітет

глухий тупик                            глухий кут.

Норми допомагають літературній мові зберігати цілісність і загальноприйнятість, а також допомагають виконати їй свою основну функцію – культурну.

 

   

Переглядів: 52 | Додав: SEP | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar